21 лютого 2017 року

   У минулому номері нашої газети за п`ятницю, 17 лютого, було повідомлення про те, що правоохоронцям ще не вдалося затримати підозрюваного у нападі на жінок у райцентрі. Цей номер друкувався в харківській друкарні вночі у середу 15 лютого, коли зловмисника дійсно ще не було затримано. Його впіймали вранці наступного дня. Тому про це ми маємо змогу повідомити лише в цій газеті.

   Саме факт цього резонансного злочину було розглянуто на спільному брифінгу Недригайлівської прокуратури і поліції минулої п`ятниці.

   Як повідомив начальник Недригайлівського відділу Роменської місцевої прокуратури П.П.Стріла, підозрюваного у нападах на жінок дійсно-таки затримано і доставлено до відділення поліції. Ним виявився 17-річний житель Білопільського району. Як наголосив Павло Петрович, це результат активного і копіткого проведення комплексу оперативно-розшукових заходів і відпрацювань різних версій працівників поліції, карного розшуку та прокуратури. Затриманий юнак обґрунтовано підозрюється у вчиненні розбійного нападу та кількох грабежів у райцентрі. Стосовно нього буде проведена судово-психіатрична експертиза, пов`язана із психічним станом. Ці заходи необхідні, щоб вияснити - осудний він чи ні. Сам же юнак свою вину визнає. Після затримання було проведене шестигодинне судове засідання, де прокурор представив усі факти злочинів і встановлення його причетності до нападу на жінок. Прокурор наполягав на прийнятті запобіжного заходу - тримання підозрюваного під вартою. В результаті засідання прокурор таки переконав суддю і підозрюваного затримано на 2 місяці, поки вестиметься розслідування, після чого справу буде передано до суду.  Злочинні дії кваліфікують за ч. 1 ст. 187 (напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством) та ч. 2 ст. 186 (грабіж, поєднаний з насильством) КК України.

   Як розповів начальник Недригайлівського відділення поліції В.М.Зубенко, батьки підозрюваного юнака - люди з середніми статками. Намагалися дати синові все необхідне. Чому він пішов на такі злочинні способи добування грошей, вони не збагнуть. Адже хлопець не залежний від наркотиків чи гральних автоматів. Куди він  витрачав гроші, батьки не знають.

   Особливо жорстоким був його останній напад на молоду жінку, скоєний 10 лютого. Зловмисник заздалегідь готувався до нього, обмотавши металеву трубу гумою. Саме нею він ударив жертву кілька разів у обличчя, після чого вихопив сумочку і втік.  Свої жорстокі наміри він пояснив тим, що попередні грабежі  здійснював без застосування насильницьких пристроїв і жертви мали змогу протистояти йому. А в останньому випадку він відразу "відключив" жертву і без проблем заволодів її сумочкою.

   - Чому саме Недригай­лів вибрано для злочину? Адже юнак проживав далеко від нашого райцентру, - питаю у начальника поліції.

   - Тому, що наше селище географічно вигідно розташоване із розгалуженою мережею транспортного сполучення. З Недригайлова можна виїхати і приїхати сюди у будь-який час доби. Підозрюваний приїжджав до райцентру у вечірній час, протягом години-півтори скоював злочин і в напрямку Сум їхав додому. Для своїх дій він далеко від траси не відходив, щоб легко орієнтуватися на місцевості. Та й селище у нас тихе і у вечірній час небагатолюдне, що відіграло теж немалу роль у скоєнні злочинів без свідків.

   Своїх жертв він обирав випадково. Чи є у них гроші, чи ні, підозрюваний не знав, "працював утемну" і в більшості випадків йому "фартило". От тільки він не розрахував такого протистояння та оперативності правоохоронних органів і самих жителів райцентру. Адже для недригайлівців це непересічна подія. Люди співпрацювали з органами, надавали необхідну інформацію і спільними зусиллями зловмисник був спійманий.

   Начальник Недригайлівського відділу Роменської місцевої прокуратури Павло Петрович Стріла схва­­льно відгукується про співпрацю з працівниками оновленого карного розшуку поліції.

   - Ця співпраця налаштована на високому рівні. Цей випадок довів, що разом можна протистояти злочинам. І тим, хто намагатиметься їх здійснювати, щоб годі було  й думати, що вони залишаться безкарними. Як в народі говорять: "Скільки б ниточці не витися, кінець все одно прийде".

   Немале значення в розкритті злочину мали встановлені підприємцями камери відеоспостереження. Тому було б дуже добре, якби їх встановити по всьому периметру райцентру. Для цього не варто шкодувати коштів, адже це безпека жителів, а особливо наших дітей, тим більше, що через Недригайлів проходить траса республіканського значення. Відеонагляд дав би можливість запобіганню скоєння дорожньо-транспортних пригод, ідентифікації і відстеженню їх. Та й гастролери-зловмисники не розслаблялися б тоді, бо все було б під наглядом. Добре б було, коли б до цих інноваційних систем долучилися Коровинська, Вільшанська і Тернівська  громади, щоб охопити більшу частину району. Цю проблему я порушував уже перед депутатами і просив їхнього сприяння у виділенні бюджетних коштів. Надіюся, що мене почують, і камери будуть-таки встановлені.

Людмила СЛИШ